Розвідувальні служби Ізраїлю мають спеціалізовані функції. Шин-Бет відповідає за внутрішню безпеку відповідно до Закону про Загальну службу безпеки; Моссад визначає свою місію як збір розвідданих і спеціальні операції за кордоном; Аман — Управління розвідки ЦАХАЛу — підтримує військове планування та операції.
Різні мандати та лінії підзвітності
Керівники Шин-Бет і Моссаду безпосередньо підзвітні прем’єр-міністру. Керівник Аману підзвітний начальнику Генерального штабу ЦАХАЛу, який підзвітний міністру оборони, згідно з розділом «Стратегічного порядку денного» про розвідувальну систему Ізраїлю. У цьому ж аналізі описано Комітет керівників служб (VaRash), який збирає керівників агентств для координації діяльності. Зазначено, що цей форум не має формального законодавчого статусу.
Різні лінії підзвітності відповідають різним завданням: внутрішнім загрозам і захисній безпеці, зовнішній розвідці та спеціальним операціям, а також військовій розвідці. В офіційному описі Моссаду сказано, що він співпрацює з іншими ізраїльськими органами безпеки та розвідки, тобто інституційна спеціалізація поєднується зі співпрацею.
Що можна і чого не можна дізнатися з описів координації
Публічні джерела підтверджують загальний розподіл обов’язків і наявність міжвідомчої співпраці. Вони не підтверджують докладних тверджень про спільні бази цілей, постійні спільні центри, конкретні переміщення персоналу чи точний обмін оперативними даними. Такі твердження слід пов’язувати з оприлюдненим документом або конкретною публічною справою, а не подавати як звичну структуру.
У справі, що охоплює внутрішню, зовнішню та військову сфери, агентства можуть долучатися в межах своїх мандатів. Публічні повідомлення можуть вказувати на спільне розслідування чи операцію, але рідко містять достатньо подробиць, щоб відтворити засекречені процедури. Про визначений мандат Шин-Бет і нагляд за нею читайте в огляді служби.