Економічний коридор Індія — Близький Схід — Європа (IMEC) — це запропонована мережа, покликана з’єднати Індію, Перську затоку та Європу за допомогою морських перевезень, залізниць, електричних кабелів і цифрових каналів. Меморандум про взаєморозуміння, підписаний у вересні 2023 року, уклали Індія, США, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Європейський Союз, Франція, Німеччина та Італія. Розташування Ізраїлю на узбережжі Середземного моря робить його потенційною транзитною ланкою, але меморандум є рамковим документом, а не збудованою залізницею чи діючим торговельним маршрутом.
Що передбачає IMEC
Меморандум описує східний коридор від Індії до країн Перської затоки та північний коридор від Перської затоки до Європи. Запланована інфраструктура включає залізничні сполучення, електричну й цифрову інфраструктуру та трубопроводи для експорту чистого водню. У оголошенні за вересень 2023 року викладено перелік урядів-учасників і заплановані сполучення.
Наземний міст із використанням ізраїльських портів потребував би транскордонного будівництва, сумісних митних і залізничних систем, комерційних інвестицій та політичних угод між усіма транзитними державами. Офіційні відносини між Саудівською Аравією та Ізраїлем могли б полегшити деякі з цих домовленостей, але не гарантували б будівництва коридору. Ті самі інфраструктурні пропозиції згадуються в обговоренні регіональної безпеки, адже Червоне море також є важливим торговельним шляхом.
«Бачення 2030» і комерційні можливості
Саудівська Аравія запустила програму «Бачення 2030» у 2016 році, щоб диверсифікувати економіку, розширити несировинні галузі та залучити інвестиції. Це може створити попит на логістику, управління водними ресурсами, енергетику, кібербезпеку та інші технології. Однак це не означає, що ізраїльські компанії отримали контракти на будівництво НЕОМ або інших саудівських проєктів. Будь-яка ділова діяльність залежала б від правил Саудівської Аравії, рішень компаній і дипломатичних умов.
В офіційному огляді програми «Бачення 2030» диверсифікацію та інвестиції названо цілями програми. Потенційні сфери співпраці включають логістику, управління водними ресурсами, енергетику й технології; конкретні двосторонні угоди або обсяги торгівлі не вказані.
Що залишається пропозицією
Засновники IMEC визначили заплановану співпрацю в меморандумі; фінансування та будівництво маршруту ще попереду. Залізничне сполучення через Ізраїль та Йорданію, новий енергетичний зв’язок і комерційні контракти між саудівськими та ізраїльськими компаніями вимагали б окремих угод та інвестицій.
Отже, економічні аргументи є стратегічними й умовними: нормалізація могла б зробити деякі транскордонні проєкти здійсненними та тісніше пов’язати ринки країн Перської затоки, Ізраїлю, Індії та Європи. Практичне питання полягає в тому, чи фінансуватимуть, будуватимуть та управлятимуть сторони інфраструктурою, що перетинає кілька кордонів. Про політичні умови, які впливають на цю перспективу, читайте в матеріалі про вимоги Саудівської Аравії та обмеження для Ізраїлю.