2 хвилини читання

Ядерна співпраця із Саудівською Аравією та ризики розповсюдження

Саудівська Аравія прагне розвивати цивільну ядерну програму й обговорювала використання власного урану. Угода зі США потребувала б гарантій і перевірки Конгресом, але законодавство США автоматично не забороняє збагачення урану всередині країни.

Miriam Bernstein

Miriam Bernstein — псевдонім редакції «Ресурси» Hasbara. Кожна стаття спирається на джерела з посиланнями.

Саудівська Аравія заявляє, що розвиває власну цивільну ядерну програму й воліла б отримати технології та співпрацю США. У травні 2023 року її міністр закордонних справ сказав, що королівство хотіло б розбудовувати програму за участі США, але має намір продовжувати її. Головне питання нерозповсюдження полягає в тому, чи збагачуватиме Саудівська Аравія уран на власній території та які механізми моніторингу й правові обмеження супроводжуватимуть будь-яку допомогу США.

Вимоги угоди за розділом 123

Розділ 123 Закону США про атомну енергію вимагає укласти угоду для значної ядерної співпраці США з іноземною державою. Він встановлює критерії нерозповсюдження, вимагає згоди США на визначені передачі й використання матеріалів та технологій американського походження і передбачає перевірку Конгресом, як докладно зазначено в Кодексі США. Однак закон не вимагає від кожного партнера відмовитися від збагачення урану або переробки ядерного палива. «Золотий стандарт» — це модель політики, а не загальна законодавча вимога.

Угода США з ОАЕ 2009 року є суворішою добровільною моделлю: ОАЕ відмовилися від збагачення урану та переробки ядерного палива на своїй території. Угода із Саудівською Аравією могла б передбачати таку саму відмову, але розділ 123 не робить її стандартною вимогою. Огляд Дослідницької служби Конгресу пояснює і закон, і приклад ОАЕ.

Гарантії Саудівської Аравії та моніторинг МАГАТЕ

Система гарантій Саудівської Аравії змінилася 31 грудня 2024 року: вона скасувала Протокол про невеликі кількості та перейшла до повного виконання всеосяжної угоди про гарантії з Міжнародним агентством з атомної енергії. МАГАТЕ зафіксувало цю зміну в документі INFCIRC/746/Mod.1. Всеосяжні гарантії вимагають обліку та перевірки ядерних матеріалів, задекларованих за угодою; припинення дії протоколу посилює інспекційну систему в міру зростання діяльності Саудівської Аравії.

Гарантії — це не заборона на збагачення урану. Вони допомагають перевіряти, що задекларовані ядерні матеріали використовуються в мирних цілях, і виявляти їх можливе відведення. Будь-яка домовленість між США та Саудівською Аравією мала б визначати умови співпраці, інспекції, постачання палива та контроль над чутливими технологіями. У реєстрі гарантій МАГАТЕ щодо Саудівської Аравії перелічено угоди королівства.

Чому це питання важливе для Ізраїлю

У 2023 році наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман заявив в інтерв’ю, що якщо Іран отримає ядерну зброю, Саудівська Аравія також прагнутиме її отримати. Через цю заяву права на збагачення урану, перевірка та гарантії згоди США стають центральними питаннями регіональної безпеки.

Для Ізраїлю угода про нормалізацію могла б поглибити регіональні зв’язки, тоді як нечітко обмежена ядерна домовленість могла б послабити норми нерозповсюдження. Політичне завдання полягає в тому, чи зможуть США підтримати цивільну енергетику й водночас встановити достатньо суворі умови, щоб запобігти відведенню матеріалів і регіональній ескалації. Ядерні умови залишаються частиною ширшого пакета США та Саудівської Аравії, описаного на сторінці про оборону, зброю та Конгрес.

Джерела

  1. 1.https://2021-2025.state.gov/secretary-antony-j-blinken-and-saudi-foreign-minister-prince-faisal-bin-farhan-al-saud-at-a-joint-press-availability/
  2. 2.https://www.congress.gov/crs-product/R48162
  3. 3.https://www.iaea.org/sites/default/files/publications/documents/infcircs/2009/infcirc746m1.pdf
  4. 4.https://ola.iaea.org/Applications/FactSheets/Country/Detail?code=SA