А. Б. Єгошуа народився 1936 року в Єрусалимі в родині сефардів у п’ятому поколінні. У його прозі єврейське життя в Ізраїлі та поза ним постає через персонажів, родинні історії й наративні експерименти; її не слід зводити до однієї тези про сефардську ідентичність чи вигнання. Біографія в Інституті описує його єрусалимське походження та творчий шлях.
Ізраїльські й діаспорні декорації у творах Єгошуа
З біографії в Інституті відомо, що Єгошуа вивчав івритську літературу та філософію в Єврейському університеті в Єрусалимі, жив і викладав у Парижі з 1963 до 1967 року, а пізніше викладав у Хайфському університеті. У своїх есеях він писав про зв’язок між життям в Ізраїлі та діаспорою, але в романах ця думка набуває різних форм і звучить різними голосами.
Ізраїльський інститут івритської літератури вказує збірку його есеїв «Між правими й лівими» та відносить романи й оповідання до окремих складових його творчості. Якщо сприймати висловлені погляди як ключ до кожного персонажа, книжки втрачають багатогранність: вигадані герої можуть не погоджуватися з автором, ускладнювати його аргументи або виходити за їхні межі.
П’ять голосів у «Коханці»
«Коханець» (Ha-Me’ahev, 1977) складається із шести частин і п’яти головних оповідачів: Адама, його дружини Асі, їхньої доньки Дафі, коханця Асі Ґабріеля та Наїма — молодого арабського працівника гаража Адама. Зміна оповідачів надає тій самій родинній кризі різних значень. У бібліографії Інституту зазначено роман і його переклади. Завдяки цій побудові сама перспектива стає темою книжки: читачі складають події з голосів, що мають неоднакові знання й суперечливі бажання.
Історичне тло роману — Війна Судного дня 1973 року, але в центрі сюжету залишаються стосунки між персонажами. Формальні прийоми вплітають національні події в домашнє життя, не перетворюючи книжку на єдину публічну промову.
«Пані Мані» та родинна пам’ять
«Пані Мані» (вперше виданий івритом 1990 року; англійське видання — 1992 року) рухається назад у часі через п’ять розмов між поколіннями — від ХХ до ХІХ століття. У кожній частині читач чує лише одну сторону діалогу й має здогадатися про іншу. Національна бібліотека Ізраїлю описує роман як п’ять розмов, що відтворюють історію шести поколінь родини Мані — від еміграції з Греції 1848 року до середини 1980-х; дивіться її каталожний запис роману «Пані Мані». Така структура навмисно залишає родинну історію неповною: кожен оповідач має обмежене уявлення, а не цілісний літопис.
Сефардське походження Єгошуа — один із важливих контекстів цих книжок поряд із ширшими питаннями міграції, родини, мови та національної належності. 1995 року він отримав Премію Ізраїлю з літератури, а «Пані Мані» посідає помітне місце в міжнародному сприйнятті його творчості. Дивіться також матеріал про ширшу історію сучасної івритської прози.