У 1990-х роках іммігранти з колишнього Радянського Союзу збільшили кількість інженерів, науковців та інших кваліфікованих працівників в Ізраїлі. Їхнє прибуття збіглося зі зростанням технологічного сектору країни, але сама імміграція не створила цей сектор, і багато фахівців спочатку працювали не за спеціальністю.
За короткий час прибула велика кількість кваліфікованих працівників
За даними Центрального бюро статистики, у 1990-х роках Ізраїль прийняв приблизно 900 000 іммігрантів із колишнього Радянського Союзу. У тому ж статистичному огляді зазначено, що 25 відсотків працевлаштованих іммігрантів із колишнього Радянського Союзу працювали в наукових, академічних, професійних або технічних галузях; для порівняльної групи всіх працевлаштованих євреїв цей показник становив 29 відсотків. Це дає корисне уявлення про працівників, які прийшли в економіку Ізраїлю, що змінювалася, як описано в розділі ОЕСР про міграцію висококваліфікованих працівників до Ізраїлю. Категорії описують роботу після прибуття й не означають, що кожен іммігрант почав працювати в технологічній галузі. Дивіться профіль хвилі імміграції Центрального бюро статистики.
Наукові дослідження документують труднощі адаптації. Дослідження російських інженерів показало, що інженерні посади отримала лише частина фахівців, а результати залежали від віку, статі та спеціалізації. Інженери з підготовкою в електроніці, обчислювальній техніці та високих технологіях повідомляли про кращу адаптацію, ніж фахівці деяких традиційних галузей. Це пояснює, чому кількість дипломів і кваліфікацій, привезених іммігрантами, не дорівнює негайному працевлаштуванню за відповідним фахом.
Навчання й технології впливали на результати на ринку праці
Дослідження іммігрантів у високотехнологічній галузі Ізраїлю виявило позитивний зв’язок між участю в державних програмах навчання та подальшою роботою на професійних посадах у сфері високих технологій. Про це йдеться в дослідженні Саріт Коен-Голднер про навчання іммігрантів і працевлаштування у високотехнологічній галузі. Результат указує на практичний механізм: місцеве навчання допомагало деяким іммігрантам застосувати попередній досвід на роботі, що відповідала потребам ізраїльських роботодавців. Це не доводить, що всі учасники перейшли у високотехнологічну сферу або що одна програма спричинила загальне зростання галузі.
Інший аналіз імміграції та економічної адаптації показав, що глобальні зміни виробничих технологій допомогли Ізраїлю поглинути збільшення пропозиції кваліфікованої робочої сили в 1990-х роках, як підсумовано в огляді ОЕСР щодо міграції кваліфікованих працівників. Згідно з дослідженням, зміни в структурі випуску продукції не пояснювали адаптацію так само. Ці висновки точніші за твердження, ніби іммігранти одноосібно створили «Націю стартапів».
Іммігранти зробили внесок у ширшу екосистему
Технологічна галузь Ізраїлю також залежала від університетів, усталених компаній, державної політики, інвестицій і світового попиту. Кваліфіковані іммігранти долучилися до вже наявної екосистеми, принесли свій досвід і з різною швидкістю знаходили нову роботу. Їхній вимірюваний внесок найкраще оцінювати за дослідженнями ринку праці, а не за непідтвердженими твердженнями про частку створеного ними експорту, компаній чи винаходів.
Загальну хронологію імміграції та інтеграції наведено в матеріалі «Від відмовників до алії 1990-х років». Про культурні установи, створені іммігрантами, читайте в матеріалі «Російськомовні ізраїльтяни: культура, ідентичність і військова служба».