У романах Давіда Ґроссмана «Дивись нижче: любов» і «До краю землі» травма постає через родинні історії, а не як історичний огляд. У першому йдеться про Моміка, дитину тих, хто пережив Голокост, яка намагається зрозуміти минуле своїх батьків; у другому — про Ору, матір, чий страх за сина визначає її подорож Ізраїлем.
Момік і невисловлене минуле родини
Бібліографія Інституту включає «Дивись нижче: любов» до романів автора; уперше роман вийшов івритом 1986 року. Починається він у Єрусалимі 1959 року. Моміку дев’ять, і досвід Голокосту, який пережили його батьки, визначає його дитинство, хоча вони не пояснюють цього прямо. В описі видавця Момік постає як хлопчик, який прагне зрозуміти катастрофу й захиститися від уявного повернення страхітливого «звіра»; читайте опис роману на сайті видавця.
Роман складається з чотирьох частин із різними способами оповіді. Після історії дитинства Моміка йде розповідь про його двоюрідного діда Аншеля Вассермана, а далі — дедалі химерніші спроби наблизитися до того, що не вміщається у звичайні слова. Зміна форм стає частиною теми книжки: дитячі запитання переростають у зіткнення зі спадковою пам’яттю. Роман не стверджує, що ізраїльське суспільство одностайно мовчало про тих, хто пережив Голокост; у ньому зображено одну вигадану родину й намагання однієї дитини зрозуміти.
Подорож Ори в романі «До краю землі»
Уперше «До краю землі» вийшов івритом 2008 року. Головна героїня Ора залишає дім і вирушає пішки через Галілею разом з Аврамом після того, як її син Офер починає військову операцію. Вона вірить, що відстань від новин захистить її від страшного повідомлення; це її спосіб діяти й надія, а не буквальна гарантія його безпеки.
Роботу над романом було розпочато ще до його публікації. Вигаданий сюжет зосереджується на Орі, Аврамі й Офері, а не є стенограмою сімейної історії Ґроссмана. У бібліографії Інституту зазначено івритське видання серед творів Ґроссмана.
Суспільна історія в особистому житті
Обидві книжки вплітають історичне насильство в інтимні стосунки. Момік намагається зрозуміти те, що сформувало його батьків; страх Ори змінює її стосунки із сином та Аврамом. У сюжетах Ґроссмана головне — те, як люди люблять, пам’ятають і говорять, коли суспільні події входять у дім.
У біографії автора згадано міжнародні відзнаки Ґроссмана, зокрема Міжнародну Букерівську премію 2017 року, присуджену за «Кінь заходить до бару» в перекладі Джессіки Коен. Про інших авторів цієї категорії читайте в матеріалі «Від оповідей про піонерів до сучасної івритської прози».