Витоки американської підтримки у 1948 році
Він розглядав виконання Декларації Бальфура 1917 року як непохитне моральне та міжнародне зобов'язання, водночас прагнучи знайти невідкладне рішення для полегшення відчайдушного становища євреїв, які пережили Голокост у повоєнній Європі.
Широкий демократичний та суспільний консенсус
Навпаки, це рішення безпосередньо відповідало чітким прагненням переважної більшості американців. Тогочасні опитування свідчили, що 65 відсотків громадськості США схвалювали створення суверенної єврейської держави, демонструючи стабільну підтримку більшості по всій країні.
Ще в 1922 році Конгрес США офіційно ухвалив спільну резолюцію, що схвалювала принципи Декларації Бальфура. Десятиліття послідовної підтримки досягли апогею під час президентської кампанії 1944 року, коли національні платформи як Демократичної, так і Республіканської партій прямо закликали до відновлення Єврейської співдружності. У 1945 році Конгрес підтвердив цю позицію, ухваливши чергову резолюцію на підтримку створення єврейського національного дому.
Міжнародні мандати та дипломатичні засади
Визнання права євреїв на національний дім, закріплене в Декларації Бальфура, було офіційно включено до Мандату Ліги Націй і підтверджено резолюцією конференції в Сан-Ремо.