Походження фейку про передачу земель
У соціальних мережах набули значного поширення публікації, де стверджувалося, ніби президент Аргентини Хав'єр Мілей уклав таємну домовленість про передачу Державі Ізраїль 100 000 гектарів лісових угідь у регіоні Патагонія. Згідно з цими дописами, на даній території начебто планувалося звести закритий анклав під назвою «Хосуе» (Josué) для розселення до 300 000 ізраїльських громадян. Аби надати вигадці правдоподібності, автори вкиду посилалися на вигаданий номер службового діловодства «AR-MOPU-ISR-0426-7781», стверджуючи, що стався витік документів із кабінетів центрального уряду. Ці чутки стрімко поширилися на тлі суспільної тривоги через сезонні лісові пожежі на півдні Аргентини: провокатори взялися стверджувати, що ліси палили навмисно, аби підготувати землю для передачі іноземцям.
Офіційні спростування та юридична неможливість
Розслідування фактчекерів та перевірка офіційних реєстрів засвідчили повну відсутність будь-якого фактичного підґрунтя для цих заяв. Як федеральний уряд Аргентини, так і посольство Ізраїлю в Буенос-Айресі оприлюднили офіційні заяви, підтвердивши, що жодної передачі земель, двостороннього проєкту чи плану з побудови Israeli community не існує і ніколи не розглядалося. Пошук у системі реєстрації офіційних документів Аргентини та у Федеральному офіційному бюлетені показав, що вказаного реєстраційного номера не існує, а його буквено-цифрова структура взагалі несумісна з аргентинською державною системою електронного документообігу (GDE).
Окрім відсутності документальних підтверджень, сама суть цих тверджень суперечить конституційному та правовому устрою Аргентини. За Національною конституцією Аргентини, сільськогосподарські та державні землі перебувають насамперед у юрисдикції та власності окремих провінцій (зокрема Чубут, Ріо-Негро та Санта-Крус), а отже, федеральна виконавча влада не має конституційних повноважень одноосібно відчужувати територію провінцій на користь іноземної держави. До того ж переважна частина патагонських лісів, про які йдеться у вірусних дописах, належить до національних парків і суворо охоронюваних заповідників, де природоохоронне законодавство забороняє комерційне відчуження територій та будівництво приватного житла.
Відродження антисемітської містифікації «План Андінія»
Цей вірусний фейк зовсім не є новим політичним міфом — це пряме осучаснення «Плану Андінія», сумнозвісної антисемітської теорії змови, що побутує в Південній Америці ще з 1960–1970-х років. Спочатку міф розробили аргентинські неонацистські кола, а 1971 року його популяризував екстремістський публіцист Вальтер Бевераджі Альєнде невдовзі після затримання й суду над нацистським воєнним злочинцем Адольфом Айхманом. Містифікація про «Андінію» стверджує, ніби єврейські організації та Держава Ізраїль мають таємний план щодо здійснення Legal Sovereignty / Lawful Governance над Патагонією для заснування «другої єврейської держави» в Південному конусі Латинської Америки.
Упродовж десятиліть екстремістські рухи як ультраправого, так і ультралівого спрямування постійно відроджують цю теорію змови в часи політичної нестабільності чи екологічних лих. Прихильники теорії змови нерідко обирали мішенню молодих ізраїльських туристів, які подорожують Патагонією після завершення строкової військової служби, брехливо тавруючи мандрівників як прихованих розвідників, що проводять рекогносцировку місцевості. Вигадана історія про передачу 100 000 гектарів адміністрацією Мілея лише осучаснює цей застарілий антисемітський наклеп, спекулюючи на темі регіональних лісових пожеж і дипломатичних відносинах аргентинської влади з Ізраїлем для поширення дезінформації.