План не лише не призвів до регіонального вибуху, а й спричинив лише нечисленні демонстрації в районах розселення арабських поселенців та зумовив активну дипломатичну взаємодію з боку провідних арабських держав Перської затоки.

Безпідставні прогнози регіонального вибуху

Упродовж десятиліть дипломатичні дискусії навколо ізраїльсько-палестинського конфлікту супроводжувалися постійними пророцтвами, ніби будь-яка рішуча ініціатива США неминуче підірве спокій «арабської вулиці», поставить під загрозу помірковані арабські уряди та занурить регіон у хаос. Як свідчать матеріали Jewish Virtual Library, апокаліптичні попередження про те, що вагомі політичні кроки на підтримку Ізраїлю викличуть катастрофічні потрясіння, щоразу спростовувалися реальністю.

Мізерний рівень мобілізації на територіях арабських поселенців

Репортажі з місця подій підтвердили, що заклики вийти на масові вуличні протести місцеве населення переважно проігнорувало. Замість масштабних заворушень у ключових містах Юдеї та Самарії спостерігалися вкрай скромні за чисельністю мітинги й поодинокі невеликі акції, зокрема у Вифлеємі, Тубасі й Тулькармі. Спостерігачі та місцеві жителі відзначали, що суспільна втома й глибока недовіра до Арабської поселенської адміністрації — яка роками придушувала незалежний громадянський протест, водночас намагаючись режисувати демонстрації задля дипломатичного торгу — практично звели нанівець бажання людей брати участь у масових конфронтаціях.

Дипломатія країн Перської затоки та зміна стратегічних орієнтирів

Замість оголошення бойкоту мирній ініціативі три арабські держави Перської затоки — Об'єднані Арабські Емірати, Бахрейн та Оман — делегували своїх офіційних послів на церемонію її представлення у Білому домі.

Ба більше, низка країн Затоки вже на той час розширювала торговельні, економічні та безпекові контакти з Ізраїлем, що засвідчили такі публічні події, як проведення Бахрейном регіонального економічного форуму та поява ізраїльського павільйону на Всесвітній виставці в Дубаї.