Що заявила організація ООН-Жінки
Statement UN Women statement: Gaza’s women struggle to keep their families afloat as rain and sewage flood their makeshift shelters 17 November 202617 листопада 2026 року структура «ООН Жінки» у своїй заяві з Женеви зазначила, що повені в Газі «вкотре оголили масштаб розрухи по всьому Сектору», що жінки потерпають від затоплення тимчасових прихистків і наметів дощовими водами та каналізаційними стоками, що ізраїльські бомбардування та наземні операції спустошили Сектор Гази та змусили майже мільйон людей шукати порятунку в зонах ризику затоплення, а також що кожне четверте домогосподарство в Газі очолює жінка. Структура «ООН Жінки» не назвала джерела даних або методології підрахунку цих цифр чи інших описаних нею інцидентів.
В «ООН Жінки» повідомили, що повені припали на четверту за рахунком зиму, коли жінки несуть на собі весь тягар домашніх турбот, докладаючи надзусиль, щоб нагодувати дітей, зігріти родини та просто вижити. У заяві не уточнено, хто саме кваліфікував цей сезон як четверту зиму і як вимірювався зазначений тягар побутових обов'язків.
За даними «ООН Жінки», потоки дощової води та каналізаційні стоки заливають тимчасові прихистки й намети, поширюючи хвороби та приваблюючи гризунів у без того нестерпні умови життя. «ООН Жінки» представляє опади, каналізаційні нечистоти, хвороби та гризунів як причину погіршення умов у місцях розміщення. При цьому в заяві не згадується жодна профільна установа охорони здоров’я, експертна оцінка системи каналізації або польовий підрахунок спалахів хвороб чи популяції гризунів.
В «ООН Жінки» також стверджують, що трохи більше тижня тому серед загиблих унаслідок зсуву піщаної дюни на намет були жінки та діти. У заяві не вказано ані точної дати, ані місця, ані кількості загиблих, ані структури, яка зафіксувала обвал дюни.
В «ООН Жінки» наголосили, що без невідкладного надання життєво необхідних гуманітарних вантажів та обладнання, зокрема зносостійких матеріалів для укриттів і засобів утеплення на зиму, з наближенням найхолодніших місяців кількість смертей, яким можна було б запобігти, може зрости. Цей фрагмент є прогнозом летальних випадків через холод і непридатні укриття в разі неотримання поставок. «ООН Жінки» не надає переліку цих матеріалів і не посилається на відомство, яке розрахувало прогнозовану кількість смертей.
В «ООН Жінки» заявили, що ізраїльські бомбардування та наземні операції спустошили Сектор Гази, змусивши майже мільйон людей переселитися в райони, схильні до затоплення. «ООН Жінки» розглядає ці ізраїльські операції як першопричину переміщення на небезпечні території, а саме переміщення — як причину теперішнього затоплення наметів. У заяві немає згадок про систему відстеження переміщених осіб, мапу територій із ризиком затоплення чи методику, за якою було визначено кількість у майже мільйон осіб.
За твердженням «ООН Жінки», намети, розраховані як тимчасове житло, роками слугують прихистком, практично не захищаючи від погіршення погодних умов. У заяві не вказано, коли саме ці намети було видано, і немає посилань на жодне опитування чи обстеження стану житлового фонду.
В «ООН Жінки» зазначили, що для вдів і жінок, чиї чоловіки зазнали насильницького зникнення, отримали тяжкі поранення або вважаються зниклими безвісти, ці обставини лише поглиблюють відчайдушні зусилля зберегти сім'ї та втриматися на плаву. «Насильницьке зникнення» — це правове формулювання, застосоване «ООН Жінки». У заяві не наведено фактів, реєстру чи юридичного висновку на підтвердження цього статусу.
В «ООН Жінки» зазначають, що вони стикаються з неймовірними труднощами, часто наодинці, в умовах, які є несумісними з людською гідністю та елементарним виживанням. Теза про людську гідність є особистою оцінкою «ООН Жінки». У заяві не цитується жодне судове рішення, яке застосовувало б такі визначення до умов у зазначених укриттях.
В «ООН Жінки» заявили, що кожне четверте домогосподарство в Газі очолює жінка. У заяві не наведено даних перепису, дати проведення опитування або відомства, яке нарахувало частку «одне з чотирьох».
В «ООН Жінки» підкреслили, що такі родини ще до повеней значно частіше за чоловіків мешкали в неналежних умовах, а також зазнали більших масштабів переміщення. У заяві не розкрито критерії «неналежності», не названо порівняльного дослідження і не надано статистичних даних щодо переміщення сімей, очолюваних жінками.
В «ООН Жінки» вказали на колосальний психологічний тягар, як і на масштаби потреб. У заяві не згадуються ані фахові оцінки ментального здоров’я, ані кількісний аналіз гуманітарних потреб.
В «ООН Жінки» наголосили на необхідності неухильного дотримання міжнародного права, притягнення до відповідальності за правопорушення, негайної та безперешкодної доставки гуманітарної допомоги жінкам, дівчатам і всім нужденним — у повному обсязі та без будь-яких завад, зазначивши, що зволікати із забезпеченням захисту та гідних умов більше не можна. «Правопорушення» та «перешкоджання» — юридичні та операційні формулювання, вжиті «ООН Жінки». У заключній частині не вказано жодних судових висновків, конкретних гуманітарних вантажів або суб’єктів, яких звинувачують у створенні перешкод для надходження допомоги.