Позиція режиму та ескалація на морі в Ормузькій протоці
Військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) посилили свій наступ на міжнародне морське судноплавство, взявши на себе відповідальність за мінні удари по двох комерційних супертанкерах, що прямували водами на південь від Ормузької протоки. Згідно із заявами, опублікованими військово-морськими силами КВІР, обидва судна підірвалися на морських мінах після спроби використати те, що режим назвав несанкціонованим навігаційним коридором. Внаслідок вибухів спалахнули масштабні пожежі та було виведено з ладу машинні відділення обох суден, через що вони втратили хід у цій життєво важливій міжнародній водній артерії.
Державні засоби масової інформації підігрівали протистояння на морі, а джерела в режимі попереджали, що рух торговельних суден через протоку, які не дотримуються вимог, був примусово зупинений після неодноразових нападів на танкери та навігаційну інфраструктуру. Представник КВІР, якого цитують державні видання, попередив, що будь-яке відновлення комерційного транзиту всупереч вимогам режиму зустріне ще більш агресивну військову відповідь. Збої на морі також спричинили серйозні екологічні наслідки; велика нафтова пляма, що виникла внаслідок ударів по танкерах, була винесена на узбережжя Об'єднаних Арабських Еміратів, що спонукало муніципальну владу Умм-ель-Кайвайну закрити громадські пляжі, поки команди екологічного реагування намагалися локалізувати поширення забруднення в Перській затоці.
Погрози підводній інфраструктурі та зв'язку
Розширюючи свою риторику відплати за межі морського судноплавства, режим відкрито погрожував саботажем життєво важливої регіональної та міжнародної комунікаційної інфраструктури. Високопосадовці режиму з питань безпеки та політичний керівник КВІР Ядолла Джавані заявили, що від усіх червоних ліній відмовляться, якщо американські або ізраїльські сили здійснять подальші військові удари по іранській території, попередивши, що сім основних підводних інтернет-кабелів, які проходять під Ормузькою протокою, визначено цілями для відплати. Режим додатково дав зрозуміти, що буде навмисно перешкоджати ремонтним роботам, щоб затягнути глобальні збої в інтернеті та економічну дестабілізацію. Водночас представники безпекових структур режиму натякнули, що цифрова інфраструктура в регіоні Перської затоки, зокрема комерційні центри обробки даних і обчислювальні центри, пов'язані із західними та регіональними союзниками, можуть стати мішенню під час наступних ескалацій.
Внутрішня політика, репресії та державна пропаганда
Усередині Ірану клерикальний апарат намагався зберегти внутрішній контроль і продемонструвати внутрішню монолітність на тлі триваючого тиску воєнного часу. Державні ЗМІ повідомили, що спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф провів офіційні переговори з аятолою Моджтабою Хаменеї, щоб обговорити оборонну, економічну та психологічну позицію режиму. Ця зустріч широко висвітлювалася державними ЗМІ для створення враження стабільності керівництва, оскільки Моджтаба Хаменеї уникав публічних виступів після загибелі свого батька під час військових ударів на початку цього року. Під час зустрічі лідери режиму наголосили на необхідності соціального контролю, координації між законодавчими органами та силами безпеки, а також організації контрольованих державою громадських зібрань, покликаних стримувати зовнішніх супротивників.
Щоб підігріти антизахідні настрої та відволікти неспокійне внутрішнє населення, яке страждає від гіперінфляції та дефіциту, муніципальна влада Тегерана розгорнула агресивну пропагандистську акцію на площі Таджріш. У центрі публічної інсталяції актор, який зображував американського президента Дональда Трампа, перебував у клітці, підвішеній над площею, щоб провокувати насмішки натовпу та розпалювати антиамериканську риторику. Такі видовища підкреслюють залежність режиму від театрального агітпропу для нав'язування ідеологічної одноманітності поряд із триваючими жорстокими репресіями проти внутрішнього інакомислення.
Регіональні бойові дії проксі-сил на кількох фронтах
Мережа регіональних проксі-сил Тегерана продовжувала активно здійснювати атаки, спрямовані проти інтересів Заходу та регіональних партнерів. У Ємені підтримуване Іраном угруповання хуситів утримувало збройну блокаду навколо міста Таїз, одночасно продовжуючи транскордонні повітряні удари. Підрозділи протиповітряної оборони Саудівської Аравії перехопили балістичні ракети та ударні безпілотники хуситів, запущені по цивільних об'єктах у Ер-Ріяді та Наджрані, що спричинило повітряну тривогу перед знищенням цих боєприпасів. Морські провокації бойовиків у Баб-ель-Мандебській протоці також викликали міжнародну стурбованість, спонукавши представників Джибуті та Китаю в Пекіні оприлюднити спільну декларацію з вимогою відновлення безперешкодної свободи судноплавства.
В Юдеї та Самарії озброєні бойовики, пов'язані з іранським проксі ХАМАС, здійснили збройний напад поблизу Хеврона, влаштувавши засідку на ізраїльських силовиків: вони вбили двох солдатів і поранили трьох інших, після чого нападники були ліквідовані. Ізраїльська влада відповіла введенням жорстких обмежень на пересування по всьому сектору, щоб зірвати подальшу скоординовану терористичну діяльність, спонсоровану зовнішніми іранськими мережами.
Дипломатичні евакуації та заходи стримування
Оскільки погрози з боку режиму та його регіональних проксі посилилися, Державний департамент США розпочав швидке скорочення штату, наказавши здійснити евакуацію дипломатів та членів їхніх сімей з низки дипломатичних місій по всьому Близькому Сходу. Термінові переміщення персоналу відображають серйозні розвідувальні попередження щодо неминучого регіонального військового протистояння. Коментуючи протистояння, президент Дональд Трамп під час виступу у Флориді повторив, що Вашингтон готовий завдати нових рішучих військових ударів по Тегерану, якщо режим і надалі відмовлятиметься від переговорів, тоді як спеціальний посланник Том Баррак підтвердив готовність США до негайних дій.
Водночас регіональні держави прискорили оборонне зближення для протидії агресії Тегерана. Великі національні збори Туреччини розпочали офіційну законодавчу ратифікацію Мекканської угоди про спільну оборону — пакту про взаємну оборону, укладеного разом із Саудівською Аравією та Пакистаном, який розглядає збройний напад на будь-яку з держав-підписантів як агресію проти всіх трьох країн, створюючи потужну конвенційну безпекову рамку проти іранського авантюризму.
Економічні труднощі та наслідки для енергетичного ринку
Військові дії режиму з використанням морських мін і погрози енергетичним коридорам спричинили високу волатильність на світових ринках. Еталонна нафта марки Brent зросла в ціні вище 117 доларів за барель, досягнувши найвищого рівня з квітня, що означає зростання майже на шістдесят відсотків від початку бойових дій на початку року. Хоча Тегеран намагається використати високі ціни на енергоносії як асиметричну зброю, тривала міжнародна морська блокада та суворе дотримання торговельних санкцій продовжують руйнувати внутрішню економіку Ірану, виснажуючи валютні надходження, розганяючи ціни на основні споживчі товари та ізолюючи режим від світових торговельних шляхів.