Керівництво режиму та боєготовність збройних сил
Під час серії військових нарад високого рівня Верховний лідер Моджтаба Хаменеї доручив командувачам збройних сил забезпечити негайну та рішучу відповідь без географічних обмежень у разі відновлення ударів з боку Сполучених Штатів або Ізраїлю. Підконтрольні державі ЗМІ підтвердили, що Хаменеї зібрав вище керівництво блоку безпеки, зокрема генерал-майора Алі Абдоллахі, начальника об'єднаних збройних сил; генерал-майора Ахмада Вахіді, головнокомандувача Корпусу вартових ісламської революції (КВІР); генерал-майора Аміра Хатамі, командувача регулярної армії; спікера парламенту Мохаммада Багера Галібафа та секретаря Вищої ради національної безпеки Мохсена Резаї.
Хаменеї наказав військовому командуванню досягти «максимального стримування», оновивши «Банк цілей» режиму, включивши до нього матеріальні та нематеріальні американські й ізраїльські активи по всьому світу, окремо поширивши можливі удари на цивільну цифрову інфраструктуру та інфраструктуру штучного інтелекту. Пов'язані з КВІР оглядачі охарактеризували цю директиву як офіційну відмову від локального стримування на користь глобальної асиметричної війни. Підкреслюючи посилену агресивну позицію режиму, генерал-майор Абдоллахі публічно заявив, що збройні сили не чекатимуть на ініціативу супротивника, наголосивши, що підтверджені ознаки майбутніх ворожих дій спричинять превентивні удари.
Перегляд ядерної доктрини та дипломатичні маневри
Режим сигналізував про можливе стратегічне зрушення у своїх зобов'язаннях щодо нерозповсюдження зброї. Глава Вищої ради національної безпеки Мохсен Резаї оголосив державним ЗМІ, що Тегеран активно обговорює скасування офіційної заборони на виготовлення ядерної зброї в разі відновлення бойових дій. Зазначивши, що остаточне рішення ще не ухвалено, Резаї підтвердив, що керівництво режиму переглядає доктрину на тлі ширшого регіонального протистояння.
Резаї також підтвердив отримання дипломатичного листа, переданого катарськими посередниками від віцепрезидента Сполучених Штатів Джей Ді Венса, з пропозицією прямих двосторонніх переговорів щодо ядерної програми Ірану. Назвавши цю дипломатичну ініціативу доказом зміцнення позицій режиму, Резаї наполіг на тому, що обговорення ядерного потенціалу можливе лише за умови, що Вашингтон спочатку піде на поступки широким вимогам Тегерана. Спікер парламенту Галібаф повторив цю непохитну позицію, відкинувши тиск Заходу та заявивши, що переговори не можуть рухатися вперед, доки Сполучені Штати не приймуть попередні умови режиму.
Морське здирництво та економічний тиск
Міністр закордонних справ Аббас Арагчі підтвердив, що режим готовий до будь-яких сценаріїв конфлікту, окресливши максималістські умови для припинення блокування міжнародного судноплавства через Ормузьку протоку. Говорячи про перебіг непрямих посередницьких зусиль за участі Катару, Арагчі висунув вимогу повного скасування американських нафтових санкцій, припинення операцій з морського перехоплення, розблокування заморожених фінансових активів за кордоном — включно з коштами, розміщеними в Досі, — а також офіційного міжнародного визнання контролю Тегерана над судноплавством цією протокою.
Комерційне судноплавство через стратегічну протоку залишається паралізованим: обсяг транзиту приблизно на 70 відсотків нижчий за показники до кризи внаслідок десятків нападів на комерційні судна протягом жовтня. Відчутні наслідки цього морського свавілля проявилися вздовж узбережжя Об'єднаних Арабських Еміратів, де влада Умм-ель-Кайвайну, Рас-ель-Хайми та Шарджі була змушена закрити громадські пляжі через значні плями сирої нафти, що розлилася з танкерів, атакованих поблизу протоки, зокрема з супертанкера Gem No. 2, що належить Китаю. Водночас Арагчі вдався до агресивної риторики на адресу Європи, попередивши в соціальних мережах, що армія режиму завдасть «нищівного удару», після того як канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що восьмимісячне протистояння на морі спричинило для континенту понад 100 мільярдів євро збитків унаслідок завищених цін на енергоносії.
Операції маріонеток і регіональне перегрупування
Регіональна мережа проксі Тегерана продовжувала операції на кількох напрямках, що змусило сусідні держави посилити заходи оборони. На Аравійському півострові сили протиповітряної оборони Саудівської Аравії перехопили три ударні безпілотники, запущені підтримуваним Іраном рухом хуситів, зокрема збили повітряну ціль неподалік від Ер-Ріяда. Виступаючи на конференції з безпеки «Діалог у Манамі», міністр закордонних справ Сирії Асаад аль-Шайбані повідомив, що Дамаск активно вивчає можливість приєднання до Спільної оборонної угоди в Мецці разом із Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном у пошуках колективних гарантій безпеки проти транскордонних формувань, яких підтримує Тегеран.
У Лівані державні органи влади дали відсіч воєнізованому впливу режиму. Ліванський військовий трибунал висунув офіційні звинувачення 13 бойовикам, пов'язаним із Хезболлою, у незаконному обігу зброї та підриві національної стабільності після вилучення на контрольно-пропускному пункті 780 кілограмів комерційної та військової вибухівки, зокрема C-4 і тротилу. Попри публічні вимоги керівництва Хезболли негайно звільнити затриманих і повернути конфісковані боєприпаси, судові органи продовжили кримінальне переслідування.
Внутрішні репресії та судові директиви
Зіткнувшись із внутрішнім напруженням і посиленим геополітичним тиском, режим посилив заходи внутрішньої безпеки. Глава судової влади Голям-Хоссейн Мохсені-Еджеї виступив із телевізійним зверненням, у якому доручив судам прискорити розгляд справ проти осіб, звинувачених у співпраці з іноземними супротивниками або передачі інформації ворожим державам. Мохсені-Еджеї наказав трибуналам уникати процедурних затримок для швидкого винесення вироків, підкреслюючи, що апарат безпеки покладається на жорстоке внутрішнє залякування для придушення інакомислення в Ірані, поки високопосадовці демонструють войовничість на міжнародній арені.