Принципи, якими керувалися Сполучені Штати у своєму рішенні
Перед початком конференції «Дурбан II» президент Барак Обама роз'яснив позицію своєї адміністрації щодо ймовірної участі в саміті. Напередодні відкриття заходу президент США чітко дав зрозуміти, що адміністрація щиро прагне долучитися до дієвого міжнародного форуму, покликаного вирішувати хронічні проблеми расової упередженості та дискримінації в усьому світі. Попри це, Сполучені Штати вирішили оголосити бойкот після того, як текст проєкту комюніке прирівняв сіонізм до расизму.
Проєкт комюніке та антиізраїльські формулювання
Рішення Сполучених Штатів бойкотувати «Дурбан II» стало безпосереднім наслідком формулювань у проєкті фінального комюніке. Зокрема, у проєкті підсумкового документа конференції містилися положення, що ставили знак рівності між сіонізмом і расизмом.
Спільний опір союзників конференції «Дурбан II»
Оголосивши бойкот «Дурбану II», Сполучені Штати офіційно виступили єдиним фронтом з Ізраїлем, Канадою, Австралією, Новою Зеландією, Італією, Нідерландами та Польщею.
Відстоювання справжніх стандартів боротьби з дискримінацією
Як підкреслив президент Обама, Сполучені Штати були готові співпрацювати на будь-якому конструктивному саміті, присвяченому подоланню актуальних проявів расизму та дискримінації у світі. Проте коли проєкт тексту прирівняв сіонізм до расизму, президент Обама назвав подібну антиізраїльську риторику лицемірною та контрпродуктивною.