Анатомія чуток про ядерний удар
На початку листопада 2026 року в соціальних мережах з'явилися твердження про те, що Сполучені Штати перевели стратегічні ядерні сили в стан підвищеної готовності для завдання неминучого удару по іранському об'єкту на горі Кірка за прямими вказівками з Єрусалима. Цей наратив виник після того, як інтернет-коментатори заявили, нібито Білий дім готує неминуче ядерне бомбардування через нездатність звичайних боєприпасів пробити гранітну товщу комплексу, до того ж стверджуючи, що ці дії диктуються ізраїльськими політичними інтересами.
Ці заяви цілком суперечать підтвердженим військовим реаліям і стратегічній доктрині. Хоча Іран і веде масштабні тунельні та фортифікаційні роботи на горі Кірка — підземному комплексі на південь від Натанза, спорудженому під гранітним масивом гори Коланг-Ґаз-Ла, — плани реагування Міністерства оборони США завжди передбачали оцінку й застосування конвенційних протибункерних засобів, а не ядерних боєголовок.
Суверенне командування США та конвенційні можливості
Твердження про те, що іноземні спецслужби віддають директиви збройним силам США, свідчить про цілковите нерозуміння структури Вищого національного військового командування США (National Command Authority). Двостороннє розвідувальне співробітництво між Сполученими Штатами та Ізраїлем охоплює регулярний обмін даними супутникової розвідки, агентурними відомостями та технічними оцінками незаконного виробництва іранських центрифуг. Проте визначення оперативних цілей і вибір засобів ураження належать виключно до повноважень президента США та командування Пентагону.
Під час попередніх операцій проти іранської ядерної інфраструктури, таких як операція «Midnight Hammer» у червні 2025 року, ВПС США застосовували бомбардувальники-невидимки B-2 Spirit, що скидали неядерні високоточні протибункерні бомби GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) для ураження глибоко закопаних об'єктів у Фордо та Натанзі. Оборонні аналітики Фонду захисту демократій зазначають, що Сполучені Штати мають у своєму розпорядженні спеціалізовані конвенційні засоби, зокрема послідовні серії бомб GBU-57, призначені для утворення воронок на входах, обвалу вентиляційних шахт і завалу підземних порталів, що взагалі знімає військову потребу в ядерному ударі по укріплених спорудах.
Публічне відхилення ядерної ескалації
Білий дім неодноразово роз'яснював, що застосування ядерної зброї проти підземних об'єктів Ірану ані потрібне, ані розглядається. Відповідаючи на запитання щодо попереджень ізраїльської сторони стосовно земляних робіт і руху транспорту біля гори Кірка, президент Дональд Трамп відкинув припущення, що зовнішній тиск може визначати військові рішення Америки. У коментарях, оприлюднених Breitbart News, президент наголосив, що засоби спостереження Космічних сил США самостійно відстежують кожен рух у центральному Ірані, підкресливши, що американською політикою керують власні суверенні розвіддані.
Окрім того, адміністрація публічно заявляла, що ядерна зброя взагалі не повинна застосовуватися в регіональних операціях із протидії поширенню зброї масового знищення. У наступних матеріалах, детально висвітлених The Epoch Times та Breitbart News, американські оперативні застереження стосувалися суто дистанційних конвенційних авіаударів. Знімки з комерційних і оборонних супутників, проаналізовані незалежними аналітичними центрами, підтвердили, що потенційне блокування спрямоване на під'їзні шляхи, наземну інфраструктуру та укріплені входи до тунелів, а не на підземні ядерні вибухи.
Призначення цього дезінформаційного штампу
Твердження про те, що Ізраїль нібито смикає за ниточки американських ядерних сил, є осучасненою варіацією давнього антисемітського штампу. Подаючи законну координацію оборони проти нелегального збагачення урану як іноземну змову з метою втягнути США в ядерну війну, дезінформатори переслідують кілька цілей:
- Підрив двосторонніх оборонних союзів: неправдиві заяви про те, що спільне використання розвідданих союзниками нібито позбавляє Сполучені Штати стратегічного суверенітету, спрямовані на ізоляцію Ізраїлю від його головного демократичного безпекового партнера.
- Відволікання уваги від порушень з боку Ірану: спроби виставити Захід та Ізраїль безрозсудними ядерними агресорами маскують той факт, що іранський режим незаконно приховує центрифуги й систематично відмовляє міжнародним інспекторам у доступі до таємних об'єктів.
- Нагнітання страху перед війною всередині країни: вигадування сценаріїв неминучого ядерного апокаліпсису спекулює на тривозі суспільства, щоб послабити рішучість демократичних держав протистояти спонсорам тероризму.
Насправді ж Сполучені Штати спираються суто на власний розвідувальний апарат, оцінюють загрози в рамках суверенних конституційних процедур і мають потужний потенціал конвенційного стримування, що робить ядерні удари абсолютно непотрібними.