Ця заява з'явилася 8 жовтня 2026 року в непідписаному інформаційному бюлетені для ЗМІ структури «ООН-Жінки». «ООН-Жінки» є адвокаційною структурою Організації Об'єднаних Націй. Вона не є ані судом, ані бюро перепису населення, ані судово-медичною експертизою. Під цим твердженням немає підпису жодного конкретного посадовця. У бюлетені про це йдеться в теперішньому часі, наче підсумкові дані та причина вже достеменно встановлені.
Множник — це не поіменний список
Власна технічна записка «ООН-Жінки» за квітень 2026 року фіксує, як формується ця цифра в заголовках. Базовими даними є «загиблі, про яких повідомило МОЗ», тобто підконтрольне ХАМАСу Міністерство охорони здоров'я Гази, «оновлені станом на 31 грудня 2025 року». Далі методологія розкривається без прикрас: «Кількість загиблих, про яких повідомило МОЗ Гази, множиться на 1,69 для оцінки реальної кількості смертей». На тій самій сторінці наводиться рядок щодо жінок: «Оціночна кількість загиблих жінок з урахуванням заниження даних = 10 983 x 1,69 = 18 561». Дівчатка та літні жінки додаються як змодельовані частки, доки в записці не з'являється підсумкова цифра, яка «перевищує 38 000». Формулювання жовтневого бюлетеня подає 38 000 як доведений факт. Насправді ж квітневий документ — це розрахункова оцінка, побудована на коригувальному коефіцієнті, а не поіменний список жертв.
Фонд захисту демократій зазначає, що це міністерство «у своїх підрахунках не розділяє цивільних осіб і бойовиків». Попри це, інформаційний бюлетень подає помножену суму так, ніби це перепис загиблих цивільних жінок і дівчат унаслідок ізраїльського вогню.
Щодо поранених застосовується аналогічна маніпуляція. У технічній записці зазначено, що статистика поранень «повідомлялася виключно у вигляді сукупних даних, без розподілу за статтю чи віком», і що «за відсутності деталізованих даних конкретний вплив на жінок і дівчат неможливо оцінити безпосередньо». Після цього пропорції ВООЗ та міністерства масштабуються, доки не з'являється висновок про те, що жінок і дівчат із травмами на все життя «близько 11 000» — 10 884 у розрахунковій таблиці. Цифра 11 700 у бюлетені — це та сама модель, перетворена на нібито тверду статистику. Таке формулювання вигадує гендерний розподіл, якого насправді немає у вихідних даних про поранення.
Тамар Стернтал у матеріалі для JNS наводить пізнішу власну статистику ХАМАСу: пресофіс ХАМАСу «повідомив, що з 73 066 осіб, убитих під час війни, 21 500 були дітьми і 12 500 — жінками». 12 500 жінок у звітах самого ХАМАСу — це далеко не понад 38 000 жінок і дівчат. «ООН-Жінки» ліквідувала цей розрив за допомогою коефіцієнта 1,69 та довільно приписаних віково-статевих часток. Це моделювання, а не підрахунок ідентифікованих загиблих.
Пункт про причини та початок війни
У частині бюлетеня, де йдеться про причини, звинувачується виключно Ізраїль. Загибель і поранення подано як «результат ізраїльських авіаударів та наземних військових операцій». ХАМАС не згадується як винуватець цієї війни. Ісламістський терористичний режим у Газі не вказується як укладач цих списків. Бойовики, змішані із загальною статистикою міністерства, ніяк не відокремлені. Про заручників немає жодної згадки.
Цю війну розпочало 7 жовтня. Терористи під проводом ХАМАСу вбили близько 1 200 людей і викрали 251 особу. Посольство Ізраїлю зазначає, що «терористи ХАМАСу розпочали цю війну, вбивши понад 1 200 людей», і що того дня 251 особу було захоплено в заручники. ХАМАС досі утримує заручників. Бюлетень, який відраховує загибель людей за три роки війни, водночас покладаючи провину за кожну змодельовану жінку й дівчину виключно на ізраїльські операції, ставиться до тієї різанини як до другорядного факту.
«ООН-Жінки» взяла загальну цифру підконтрольного ХАМАСу міністерства, помножила її, змоделювала відсутній розподіл за статтю й надрукувала цей результат як перевірений список жертв дій Ізраїлю.