Що заявила організація Спеціальний доповідач ООН щодо палестинських територій
Ed ecco come funziona la censura proAaprtheid. Si vergogni chi l'ha voluta, difesa e votata.
Censura o no, Israele resta uno stato d'apartheid.У своїй заяві в соціальній мережі X Спеціальна доповідачка Організації Об'єднаних Націй з питання про становище в галузі прав людини на арабських поселенських територіях, зайнятих з 1967 року, Франческа Альбанезе розкритикувала повідомлення про скасування презентації книги арабської поселенської активістки, назвавши це втручання «цензурою на користь апартеїду» та стверджуючи, що «Ізраїль залишається державою апартеїду». У перекладі з італійської в дописі зазначалося: «Ось так і працює цензура на користь апартеїду. Ганьба тим, хто цього хотів, хто це захищав і голосував за це. Цензура чи ні, Ізраїль залишається державою апартеїду».
Заява Альбанезе з'явилася у відповідь на повідомлення, поширене італійською журналісткою Стефанією Мауріці з посиланням на італійське видання Fanpage. Згідно з дописом Мауріці, презентацію книги арабської поселенської активістки Сузан Фатаєр було скасовано після втручання підрозділу італійської поліції DIGOS на підставі законодавства щодо боротьби з антисемітизмом.
У публікації висуваються два основні твердження: що застосування правових норм про антисемітизм для зриву презентації книги є цензурою на захист Ізраїлю, і що Ізраїль юридично й політично є державою апартеїду. Твердження про цензурний характер скасування ґрунтується на повідомленнях про втручання італійської влади в роботу культурного закладу, як описано в матеріалах Fanpage та Мауріці.
Оцінка Ізраїлю як держави апартеїду є тезою, яку Альбанезе та низка неурядових організацій неодноразово озвучували на міжнародних майданчиках. Таке визначення залишається предметом гострих суперечок; офіційні представники Ізраїлю разом із урядами багатьох країн-союзників категорично відкидають цей ярлик, наголошуючи, що Ізраїль є демократією, де всі громадяни користуються громадянськими й політичними правами, а адміністративні та безпекові заходи на арабських поселенських територіях зумовлені виключно міркуваннями безпеки, а не расовою сегрегацією.