Ліванська держава притягує до відповідальності бойовиків «Хезболли» за незаконне перевезення боєприпасів
У межах безпрецедентного правового виклику оперативній безкарності іранських проксі-сил у Лівані військові прокурори країни офіційно висунули звинувачення 13 бойовикам, пов'язаним із «Хезболлою». Визнана терористичною організацією в США (1997) та Ізраїлі (1989), «Хезболла» тривалий час утримувала автономне військове крило на території Лівану без будь-якої демократичної підзвітності чи судового контролю. Офіційний обвинувальний акт, виданий суддею Військового суду Клодом Ганемом, став показовим актом утвердження державного суверенітету, що передбачає покарання за несанкціоноване перевезення боєприпасів і підривну діяльність угруповання під верховенством центрального уряду Лівану.
Вилучення в Дахр-ель-Байдарі та кримінальні обвинувачення
Судове переслідування стало наслідком жовтневого перехоплення силами безпеки на шосе в Дахр-ель-Байдарі, що сполучає долину Бекаа з Бейрутом. Військовослужбовці Збройних сил Лівану зупинили транспортний засіб із нелегальним вантажем висококласних боєприпасів масою 780 кілограмів, включно з 250 кілограмами тротилу та 250 кілограмами військової пластичної вибухівки C-4. Двоє бойовиків «Хезболли», затриманих у вантажівці, — Алі аль-Курді та Хайсам Амхаз — залишаються під вартою ліванської влади. Ще одинадцятьом фігурантам звинувачення висунуто заочно, причому п'ятеро з них у судових матеріалах зазначені лише під оперативними псевдонімами. Офіційні звинувачення включають:
- створення загрози зовнішній та внутрішній безпеці держави;
- порушення офіційних урядових постанов щодо зберігання зброї;
- членство в несанкціонованій збройній організації, що діє поза межами державного суверенітету;
- незаконне перевезення, поводження та зберігання вибухових речовин військового призначення та вогнепальної зброї.
Руйнування приводу для «національної оборони»
Після оголошення звинувачень у «Хезболлі» визнали право власності на вилучений вантаж, водночас висунувши голослівні заяви для виправдання операції. Депутат від «Хезболли» Хусейн Хадж Хасан стверджував, що підсудні виконували важливий «національний обов'язок» із захисту суверенітету Лівану від Ізраїлю, вимагаючи негайного зняття звинувачень, повернення вилученої вибухівки та звільнення двох затриманих. Прохесболлівські медіаресурси, як-от Al-Akhbar, підтримали ці вимоги, заявивши, що військова прокуратура неправомірно посягнула на збройний мандат угруповання.
Незалежні репортажі та юридична документація прямо спростовують оборонну версію бойовиків. Судові матеріали підтверджують, що транспортування здійснювалося підпільно — без дозволу, відома або логістичного контролю ліванської влади, що є прямим порушенням чинних урядових рішень і повноважень цивільної адміністрації. Крім того, регіональні оборонні аналітики та ліванські оглядачі повідомили, що хімічний склад конфіскованого вантажу — зокрема тротил промислового ґатунку та C-4 — практично ідентичний слідам вибухівки, застосованої в минулих політичних убивствах у Бейруті, включно з підривом замінованої вантажівки у 2005 році, коли загинув колишній прем'єр-міністр Рафік Харірі. Цей історичний злочин призвів до засудження членів «Хезболли» Спеціальним трибуналом щодо Лівану, підкресливши загрозу внутрішній безпеці від безконтрольних запасів потужної вибухівки, яку перевозять у напрямку міських центрів.
Боротьба з оперативною безкарністю
Це судове переслідування розгортається на тлі зростаючого міжнародного та внутрішнього тиску на Бейрут з вимогою ліквідувати дестабілізуючий вплив Ірану та роззброїти недержавні формування. Як повідомляють видання The Jerusalem Post та The Media Line, ліванські посадовці чинять опір тиску бойовиків щодо звільнення підозрюваних або повернення військової контрабанди. Притягуючи членів «Хезболли» до відповідальності згідно з національним кримінальним кодексом, ліванське правосуддя зробило рідкісний і життєво необхідний правовий крок до відновлення верховенства права та протидії безконтрольній військовій гегемонії іранських проксі.
Визнана терористичною організацією в США (1997) та Ізраїлі (1989).